Інститут досліджень української діаспори імені професора Любомира Винара (Lubomyr Wynar Institute for the Ukrainian Diaspora Studies) (далі – Інститут) діє як структурний підрозділ Національного університету «Острозька академія» з січня 2002 року. Ідея створення Інституту досліджень української діаспори належала відомому українському вченому зі США проф. Любомиру Роману Винару (1932-2017), яку підтримав ректор Академії проф. Ігор Пасічник та вчена рада університету. У 2017 р. Інститут було перейменовано на Науково-дослідний центр «Інститут досліджень української діаспори імені професора Любомира Винара».

Метою діяльності Інституту є вивчення життя, діяльності, творчого й наукового доробку світового українства, а також розширення й поглиблення наукових та культурних зв’язків із українською громадськістю поза межами України.

Інститут організовує і проводить міжнародні наукові конференції, круглі столи та наукові семінари, серед яких як тематичні, так і вже традиційні «Українська діаспора: проблеми дослідження», які відбуваються що два роки. Від 2004 до 2021 р. їх відбулося дев’ять. Однією з останніх, передвоєнних, конференцій стала Міжнародна наукова конференція з нагоди 130-ліття початку переселення українців до Бразилії, проведена у співпраці з Посольством Бразилії в Україні та Українським товариством в Бразилії.

Інститут під час наукових зустрічей та поза ними проводить презентації нових видань діаспоріани. Одними із останніх були презентації книг проведені у 2021 році презентацію книги екс-президента СКУ (1998–2008 рр.), голови Фундації Українського Вільного Університету, доктора права Аскольда Лозинського «35 есеїв», а також презентацію книги «Історія японсько-українських відносин. 1915–1937 рр.» авторства президента Асоціації україністів Японії, професора Університету Кобе Ґакуїн Окабе Йошіхіко.  

Ще одним із напрямів діяльності є видання книг: як наукових досліджень, присвячених світовому українству, так і коментованих перевидань книг вчених діаспори, які до того були раритетними в Україні.

Одним із важливих напрямів роботи Інституту є формування наукової бібліотеки й архіву, що дозволяє не лише зберегти унікальну інтелектуальну та культурну спадщину еміграції та діаспори, а й створити міцне підґрунтя для наукового вивчення різних аспектів діяльності закордонних українців. Фонди бібліотеки поповнюються переважно завдяки надходженням літератури та матеріалів із-поза меж України, чому свого часу значно сприяло “Звернення Світової Наукової Ради СКУ до українських установ і видавництв в діаспорі” за підписами відомих українських учених проф. Любомира Винара, проф. Асі Гумецької, проф. Аркадія Жуковського, др. о. Олега Кравченка, др. Осипа Мартинюка. Унаслідок його публікації в українській періодиці в Канаді та США, а також завдяки співпраці із науковими установами та іншим чинникам відгукнулися громадські організації та приватні особи, з-поміж яких найбільшу кількість літератури надіслали Українське історичне товариство, Український музей-архів у Клівленді, Канадський інститут українських студій, Братство колишніх вояків 1-ої Української дивізії УНА, видавництво “Літопис УПА”, Українська греко-католицька церква Пресвятої Трійці м. Кергонксон (США), Бібліотека-Архів Св. Володимира в Калгарі, Українська вільна академія наук у США, Фундація ім. Івана Багряного, Інститут дослідів Волині та ін. Значну кількість матеріалів було одержано від Наукового товариства імені Шевченка в Америці та Центру дослідження імміграційної історії Міннесотського університету. Згідно з домовленістю з НТШ-А Інститут дарує видання Товариства науковим та іншим бібліотекам в Україні. Щедрі книжкові дарунки бібліотеці зробили багато добродіїв.

Формування фондів бібліотеки відбувається переважно за тематичним принципом, але для великих надходжень від установ та приватних осіб створюються персональні книжкові колекцій, які самі по собі можуть стати об’єктом спеціального бібліографічно-історіографічного аналізу. Так, доступними для дослідників є колекції приватних осіб: професора Сіракузького університету, відомого американського славіста українського походження Якова Гурського, відомих громадських діячів др. Костянтина Бризгуна, Михайла Хомяка (надіслана за сприянням проф. Ярса Балана з Альбертського університету), Віри та Богдана Боднаруків, Олени та Івана Стадників та ін. Відвідувачі активно використовують літературу, вислану Левом Хмельковським, Галиною Грушецькою, Ляриссою Музичкою, Володимиром Пилишенком, др. Ярославою Йосипишин та багатьма іншими жертводавцями.

У бібліотеці Інституту зберігається значна кількість раритетних видань, що видавались в різний час українськими емігрантами та закордонними українцями. Серед них – канадські та американські видання кінця ХІХ ст., видання організацій та представників еміграційної хвилі часів Першої світової війни, видання, здійснені в таборах для переміщених осіб у 1945-1952 рр., видання, що вийшли в Європі, Північній та Південній Америці, Азії у період по Другій світовій війні, а також видання, здійснені на українських землях в різний час, що зберігались у приватних бібліотечних колекціях українців.